Дружина казала чоловікові, що доки той не навчиться брехати, його на роботу ніхто не прийме. І ось він вирішив наслідувати її пораді, і дарма.

Приїхали вони в нове місто затемно, тому, коли Сашко паркував машину біля готелю, він ненароком зачепив джип і трохи подряпав його. Коли дружина побачила, що він залишає свій номер, здивувалася; -Що ти робиш? -Залишаю контакти, щоб зі мною зв’язалися, і я міг відшкодувати збитkи. -Та як же ти його відшкодуєш? Ми не маємо грошей! До того ж тут камер немає , ніхто нас не впізнає. А цей позашляховик належить явно якомусь багатію, для них це не серйозні витрати. -Ні, Алло, я так не можу. От приймуть мене на нову роботу, і я оплачу все. -Його ще не прийняли, а він уже гроші винен, – пробурчала дружина. Потім вона ще сварила його за те, що він чесно сказав власнику квартири про кота, їм через це довелося переплачувати за оренду.

Ну, скільки можна простодушно про все розповідати? Іноді й брехати треба! – Наріkала дружина. -Не хвилюйся, я влаштуюся на роботу і все оплачу. Ми ж заради цієї роботи приїхали сюди. Мені добре платитимуть. -З твоїм таким підходом ти нікуди не влаштуєшся, – сумно резюмувала дружина. І ось настав день співбесіди. Олександр успішно відповів на всі професійні питання. Після кожної його відповіді директор задоволено кивав. Насамкінець каже. -І це останнє питання: чи змогли б ви заради вигоди компанії збрехати клієнту, обдурити його? Спочатку Сашко хотів відповісти правду, негативно, але потім згадав пораду дружини. -Так. -Нам не потрібні такі працівники. Головне для нас – це довіра клієнтів. Вийшов Сашко з офісу дуже засмученим. Він думав і безцільно йшов, куди очі дивляться. Коли зателефонував власник позашляховика, настрій зіпсувався ще більше. -Приїжджайте до машини.

Advertisment

Дорогою в голові крутилися тривожні думки: «Що я скажу дружині? Як розплачуся за квартиру та машину?’» Прибувши на місце, він дуже здивувався, адже біля джипа стояв директор фірми, де він не пройшов співбесіду. -Не чекав тебе тут побачити. І як ти збираєшся розплатитися, якщо безробітний? -Це вже мої проблеми, сам винен… -Ну що ж, я тоді утримаю з твоєї зарплати. Очі Олександра здивовано розширились. -Ви берете мене на роботу? -Ну так, бачу ж, що ти людина порядна, незрозуміло тільки, чому на співбесіді збрехав … Директор не став говорити, що нічого утримувати не збирається.

Advertisements
Advertisements