Моя свекруха з важким характером жінка. Вона народилася в забезпеченій сім’ї і вийшла заміж за забезпечену людину, тому звикла, що може мати все, що хоче, а оточуючі перед нею прихиляються. Після того, як діти її роз’їхалися та створили свої родини, Людмила Петрівна живе виключно на своє задоволення: подорожує, гуляє, відпочиває. Вона дуже любить організовувати свята та вважає, що ніхто це не робить краще, ніж вона.
Вона перебирає організації навіть тих свят, які мають до неї непряме ставлення. Нещодавно вона мала ювілей, і вона збиралася закотити гучну вечірку в дорогому ресторані. Дуже недоречно у нас захворів молодший син, від нього заразився старший, а потім і я. Усією сім’єю лежали та температурили. Я заздалегідь попередила свекруху, що через обставини, що склалися, ми прийти не зможемо. Зрозуміло, мій чоловік сам іти не став.
Тільки наступного дня повіз матері подарунок. Людмила Петрівна подарунок не прийняла і взагалі серйозно образилася, наговорила багато поганого про нашу родину. Минув місяць, а вона й досі з нами не розмовляє. Мені здається, що немає причин для образ, і вона просто вередує як маленька.