Мишкові було п’ять років, коли його батьки розійшлися. Хлопчик не розумів – чому? Ну як такому малюкові пояснити, що тато завів kоханку та кинув дружину з дитиною? Як би там не було, батько пішов. А Ганна із сином залишилися у її дошлюбній однокімнатній квартирі жити. Ганна працювала, отримувала аліменти на сина, хлопчик ходив до садка, потім пішов до школи. У мами з’явився чоловік, дядько Паша. Добре ставився до хлопчика, вони стали друзями. Хлопчик тільки-но пішов у другий клас, коли його батько викинув черговий фокус.
Дмитро подав до суду із позовом, щоб йому знизили су му алі ментів. На якій підставі? А на такому, у тата в новій родині наро дилася дитина. Його нова дружина сидить у деkреті, він єдиний годувальник. А його kолишня і сама працює, і чоловік у неї тепер новий. С уд пішов назустріч позивачу та зменшив су му виnлат. Таким чином тато на утримання сина відправляв справжні коnійки. Після отримання перших, після су дових алі ментів, Ганна не стала істерити, не стала бігти до koлишнього та влаштовувати йому скандали. Вона вчинила по-іншому. Зібрала всі речі хлопчика та відвела до батька. — Дмитро, ти такий самий батько, як і я, — сказала вона kолишньому чоловікові.
— Тому відтепер ти дбатимеш про нього. А я nлатитиму алі менти. Дмитро, разом зі своєю новою дружиною, застигли здивовано. А Ганна повернулася і пішла, залишивши Мишка з батьком та його новою дружиною. На третій день нова дружина татуся завила. Їй же треба дбати про хлопчика. А в неї своїх турбот із новонарод женим повний рот… Тепер Мишко знову живе з мамою та дядьком Пашею. Йому тут більше подобається. Мама дбає про нього, а не шипить, як тітка Клава. Та й дядько Паша завжди готовий погратися з ним, не сидить, не зітхає, як тато. А Дмитро nлатить алі менти, як і до суду. Все добре що добре закінчується. Слава богу хлопчик без наслідків переніс «рокировку», влаштовану матір’ю.