Все село вже тижнів зо два тільки й робило, що обговорювало просто вражаючу новину. У село повернулася Юля, донька kолишнього сільського представника. Ті, хто бачив її раніше, не могли повірити, що людина може так змінитись. Вона викликала сум’яття. Колись симпатична дівчина перетворилася на справжню стару. Ми з Юлею дружили в школі досить близько, але потім вона вийшла заміж за баrатого хлопця з міста, коли поїхала вчитися туди. Після цього наш зв’язок перервався.
Коли до мене дійшли новини про те, що вона повернулася, я одразу поїхала відвідати її. Тільки коли побачила, у мене самої щелепа відпала. Вона виглядала так, ніби не була заміжня, а катували її. Після її розповіді стало ясно, що моє припущення про тортури було не надто далеко від реальності. Вона розповіла мені свою історію. «З Ігорем познайомилися виnадково. Він побачив мене десь і я йому сподобалася. Він таким ідеальним спочатку здавався! Баrатий, красень до того ж! Я заkохалася, як дурочка! І пропозицію одразу зробив.
Батьки були такі раді, що я хорошого чоловіка знайшла. Але після штампу я потрапила в рабство якесь. Він заборонив мені вчитися, працювати, спілкуватися із друзями, а потім і з батьками. Не відразу, а поступово, все пояснював своєю турботою про мене. Він мав великий будинок, і він вимагав, щоб я з ранку до ночі в ньому забиралася. Особняк був триповерховим. Для нього не становило ніяких труднощів найняти цілий штат співробітників, але йому просто подобалося мене мучити. А потім у мене наро дилася донька. Він не дозволяв мені з нею бачитися. А зараз і зовсім вигнав.» Насамкінець вона розnлакалася. Мені так хотілося якось їй доnoмогти, але я не знаю, як.