Любаша вже спала, як раптом її телефон задзвонив. Вона подивилася на годинник – 2 година ночі. — Люба, нам треба зустрітися, — сказав незнайомець із телефону, — я так більше не можу. — Прямо зараз, — запитала Любов, почувши до болю знайомий голос. — Прямо зараз, назви свою адресу, — кричав хлопець із телефону. Кілька років тому Любов та Максим зустрічалися, планували весілля, але батьки хлопця стали на їхньому шляху. Їм не сподобалася невістка, а точніше фінансовий стан її сім’ї.
Вони наговорили гидот про Любу, та так, що хлопець більше не міг дивитись на Любу. Вони роз лучилися, ясна річ. Люба намучилася, але зрештою змогла забути свого зрадника і рухатися далі. Вона збудувала своє особисте щастя заново по маленьких камінчиках. У цей час Максим одружився спочатку за настановою батьків на доньці одного супербагатого дядька, та наро дила йому сина, але незабаром вони роз лучилися. З другою дружиною та сама історія.
І ось, після другого роз лучення Макс зрозумів, що він не може без Люби, а коли дізнався, що батьки йому збрехали, мало не злетів з котушок. Максим дізнався про номер Люби і подзвонив їй. Люба пішла на кухню, щоб не розбудити чоловіка та дітей. Вже стоячи перед вікном, вона зрозуміла, що з Максимом у неї не може бути жодного майбутнього, тому вона просто поклала слухавку. — Хто це був? — Запитав напівсонний чоловік. — Помилились номером. Пішли, пішли спати, — Люба ледве видавила усмішку з себе. — Самі не сплять і іншим спати не дають, — буркнув чоловік і пішов за дружиною.