У моєї подруги Олі доля зовсім не склалася, але я думаю, вона сама в цьому ви нна. Хоча мені її щиро шкода. Вона у свій час зустрічалася з хорошим хлопцем із забезпеченої сім’ї, вся справа йшла до весілля. Але на дні народженні у нашої спільної подруги Оля сильно перепила і познайомилася з симпатичним хлопцем Юрою. Вони обмінялися телефонами, на цьому все. Однак, Юра не став відступати, він почав чатувати Олю біля під’їзду, ходити за нею в універ і назад. Просити у неї побачень або хоча б телефонних розмов. Олі подобалася наполегливість хлопця.
У підсумку вона з ним змінила своєму нареченому, з яким Оля розлу чилася і переїхала жити до Юри. А він працював вантажником, знімав якусь кімнату в гуртожитку. Проміняла Оля розкішне життя на гуртожиток. Але зате була щаслива. А потім вона дізналася, що вагітна. Відразу повідомила Юрі радісну звістку… а він її став покривати гидкими словами, в результаті — виrнав з животом на вулицю. Оля повернулася до мами. Після пологів її ніхто не зустрів. А коли Оля пішла до педіатра на огляд з дитиною, то виявилося, що дитячим ліkарем була мама Юри. Вона стала оглядати дитину.
На мене вона дивилася дивно, було зрозуміло, що вона мене впізнала, але не могла згадати, де саме мене бачила. — У вас таке знайоме обличчя, ми з вами бачилися? — Так, на дні народженні Юри … і ще, це ваш онук. — Що ви таке говорите, у Юри є дружина, вона зараз закордоном, але скоро приїде. Оля схопила свою дитину і вибігла з кабінету. Це просто розуму не зрозуміло: бабуся тільки що дізналася, що у неї є онук, але навіть не надала ніякого значення цьому. І як Юра міг так вчинити? Мало того, що зруйнував заручини Олі, так ще й сам одружений був.