Я у шлюбі кілька років. Наш син наро дився рік тому. Дитина дуже неспокійна, не хоче спати ночами, постійно рухається. Навіть удень не завжди вдається заспокоїти його. Мій син – непосида. Більш непосидючої дитини я не бачила. Я дуже втомилася, сил більше немає, валюсь з ніг від утоми. Я просто хочу спати. Мій чоловік працює, у нього завантажений графік. Ходить на роботу щодня, навіть у вихідні. На мої прохання допомоги він не реагував, просто ігнорував. У мене урвався терпець і я влаштувала сkандал. А у відповідь він сказав: – Я не хочу приходити додому, бо мені неприємно бачити твоє втомлене обличчя.
Ти виглядаєш огидно. Тоді я розлютилася і дуже образилася, цілий місяць не розмовляла з чоловіком. Так, я погано виглядаю, у мене огидний вигляд, я не хочу дивитися на себе в дзеркало. Волосся у жа хливому стані, вічно брудні футболки, рвані майки. Так, це погано, але я не маю часу подбати про себе. До того ж, син від першого шлюбу чоловіка живе з нами. Йому 15 років. Він примхливий підліток. Я ледве встигаю справи по дому.
Готую, стираю. Чоловік та його син не допомагають мені, не прибирають за собою. Чоловік взагалі ні в яку не хоче сидіти з дитиною. Коли я прошу побути з дитиною, він відповідає: – Ти мати, ти маєш дбати про нього! А я гроші заробляю. Він допомагає старшому синові з уроками, грає з ним. Я не уявляла його таким. Мого чоловіка точно не цікавлять проблеми з нашим малюком. І я не знаю, хто винен у цій ситуації. Мені дуже прикро. Сподіваюся, згодом усе піде на лад.