Батьки моєї дружини Каті зробили нам на весілля розкішний подарунок – квартиру. Вони вручили нам ключі прямо під час церемонії, але зазначили, що оскільки квартира знаходиться в новобудові, то житло поки що без ремонту. Теща сказала, мовляв, з рештою нам мають допомогти вже мої батьки. В принципі, я був не проти, оскільки мої батьки подарували нам чималу суму грошей, а потім, коли дізналися про квартиру, сказали, що і з ремонтом допоможуть. Весілля стало для нас із Катею найщасливішим днем у нашому житті. Адже про такі подарунки ми й мріяти не наважувалися.
У перший день спільного життя ми вирішили зайнятися ремонтом. Мій тато був будівельником, а я міг допомагати по дрібницях, та й Катя часто нас підтримувала – тож затягувати із цією справою не стали. Знімати квартиру ми не стали, щоби заощадити грошей: вирішили пожити поки що з батьками моєї дружини. Якось я шукав у них вдома деякі папери, і натрапив на документи нашої квартири. Я швидко пробіг очима по аркушу – і мало не втратив мовлення: квартира була записана на мою тещу. У цей момент мені зателефонував батько і сказав, що він вибирає матеріали для ванни. Але я попросив його почекати і перенести все на наступний день. Коли того ж дня ввечері всі зібралися на вечерю, я прямо запитав:
А чому ми не є власниками квартири? Чи, хоч би, Катя? -А якщо ти образиш нашу Катю? – Раптом запитала теща. -Як я її буду ображати? -Ну, не знаю: вирішиш розлучитися, і забрати половину нашої квартири. -Вашій? А нічого, що весь ремонт робить мій тато? І взагалі, чому ви думаєте, що ми повинні розлучитися? Ми ж тільки побралися! -Мамо, ну, я ж просила тебе записати квартиру на мене – втрутилася Катя. -Тобто. ти знала про все? -Ну, знала, але вмовляла маму записати квартиру на мене. -Відмінний початок сімейного життя! Я на якийсь час пішов жити до своїх батьків, адже мені треба про все подумати. Як мені бути в такій складній ситуації, коли батьки нареченої не довіряють мені вже в перші дні після весілля?