Олександрі Василівні було вже п’ятдесят, але жінка вона була для свого віку досить приваблива, чоловічою увагою не була обділена. Та тільки не було в її житті особистого щастя. З чоловіком вона ро злучилася через його зраду. Після цього був затяжний період депресії, потім жінка взяла себе до рук, адже треба було виховувати двох синів. На одну зарплату бухгалтера складно і забезпечувати себе, і дітей.
Згодом вона вирішила започаткувати свою справу. Бізнес був маленьким, але досить швидко став приносити добрий дохід. У свої п’ятдесят жінка була всім забезпечена і навіть дітям допомагала, хоч вони вже дорослі, давно роз’їхалися і створили свої сім’ї. Жінка мала деякі короткострокові романи, але їй було важко знайти чоловіка до душі. А довгих та щирих стосунків дуже хотілося. Якось подруга їй подарувала квітку, яка називається ”Жіноче щастя”.
Вона сказала, що прочитала в інтернеті, що квітка розпускається, коли її власниця щаслива. Олександра лише відмахнулася, вона таке не вірила. Але їй довелося повірити! Цілий рік бідна рослина чахла, хоча жінка намагалася доглядати за нею, а от варто було їй зустріти Ігоря, чудового чоловіка – квітка несподівано зацвіла.