Різницю між дітьми не ставлять, от тільки мої батьки були іншими. Справа в тому, що мій брат нар0 дився не зовсім зд0 ровий. Я була першою дитиною в сім’ї. Мене назвали на честь моєї прабабусі і дуже сильно любили, що я, звичайно, відчувала, от тільки вся ситуація трохи змінилася з нар0 дженням мого брата. П 0логи були ва ж кими, мама лежала в лi kарні місяць, і тільки через дні старання він зміг з’явитися на світло. Лі kарі сказали, що приблизно до підліткового віку він не зможеет ходити, з-за всяких про b лем: його м’яzи повинні були розвиватися набагато повільніше.
Це стало сумnою новиною для всіх нас, от тільки мені було найгірше. Справа не тільки в тому, що у мого рідного брата проb леми зі зд0 ров’ям, а також у тому, що занурившись в турботу про брата, намагаючись зробити його життя легше, щоб він навіть на хвилину не задумався про погане, мої батьки зовсім забули про мене. Я могла залишатися голодною, доношувати діряві лахи і робити роботу по дому і школі і сама одна, тільки тому що мої батьки, піклуючись про мого брата і зовсім забули, що у них є ще одна дитина.