Вони лежали на пляжі і не хотіли йти. Євген приніс морозиво, тож можна було ще полежати якийсь час. Несподівано до них підійшли дві дівчини, зсунули шезлонги, постелили рушники та лягли. Валя була здивована: величезний пляж – невже не було більше місця. Дівчата голосно розмовляли, фоткалися, слухали музику. Валя повернула голову на чоловіка, щоб поскаржитися йому – як побачила його погляд, спрямований у бік красунь. У цей момент у Валі щось кольнуло в животі. -Валю, що трапилося? -Не знаю, щось із шлунком. -Пішли в номер, там у мене аптечка.
Вони повернулися до готелю, Валя прийняла таблетки, трохи полегшало. Увечері вони вийшли прогулятися, посиділи у найближчому кафе. Валя вирішила трохи поговорити із чоловіком: -Жень, а в жінці що головне – душа чи тіло? -Все має бути чудово. -А найбільше? -Душа, звичайно. Але того вечора Валя ніяк не могла заснути.Все згадувала той погляд, яким Женя вирячився на тих красунь. А що ж вона? Їй 46, тіло запливло жиром, а він все ще стрункий і красивий, як у молодості. ”Нічого, з завтрашнього ранку, як тільки повернемося до міста, піду на фітнес.
Тоді й подивимося, на кого він витріщатиметься». Так і вчинила. Повернувшись із тренування, вона знайшла на столі записку. Подумала, що Женя вирішив повернути старі, добрі, романтичні часи. Почала читати… ”Валю, пробач мені. Я люблю Іру, у нас скоро буде дитина. А ти ще молода. Знайдеш своє щастя. Необхідні речі я забрав, за рештою повернути пізніше”. Пішов-таки до молодої асистентки. А ще казав, що душа важливіша…