Мій син Саша як вступив до університету, то став зустрічатися зоднією дівчинкою – Машею. Вона з першого дня як мого Сашка побачила, то не відставала. Сама йому повідомлення писала, дзвонила, гуляти кликала. Домагалася хлопця як могла. У підсумку він вирішив почати з нею зустрічатися. Маша домоглася того, що Саша познайомив її зі мною.
Мені дівчинка дуже сподобалася, така активна, розумна. Стежить за тим, щоб мій Сашко добре вчився, весь час допомагає йому. Маша була б чудовою дружиною. Те, що Маша жити без Саші не може – це видно відразу. Але ось по Саші таке сказати не можна. – У тебе взагалі які плани на Машу, пропозицію-то будеш робити? – Мам, ну яка пропозиція … про що ти? – Я ж не кажу прямо зараз, ну припустимо після університету. – Та ні, ми ж просто дружимо, нічого серйозного. – А сама Маша про це знає, що у вас нічого серйозного? А то дивись, від такої несерйозності діти можуть з’явиться.
Мені було шkода дівчинку, все ж Саша її обманював. А потім новина-як сніг на голову, Маша ваrітна. Вони вже на останньому курсі вчилися, позбавлятися від дитини Маша не збиралася. Батьки їй сказали, що в усякому разі підтримають. А так як це мій онук, то і я погодилася підтримати Машу. Син вирішив, що все ж буде правильно на ній одружитися. Але якби не дитина, то ніколи б не вибрав Машу в якості дружини. Батьки Маші переїхали жити на дачу, молодим віддали свою квартиру. Саша планує підробляти вечорами. Не знаю, що складеться з їхнього шлюбу, хвилююся я найбільше за Машу, а не за сина.