В нас з’явився новий начальник. Він син нашого керівника, тому скаржитися на нього, щоб звільнили марно. Насправді він хороша людина. Просто любить привносити якісь нововведення, які заважають і відволікають нас від роботи. Наприклад, він вирішив, що потрібно про всяк випадок зробити копії всіх договорів, які ми уклали за цей і минулий рік. Він десь в інтернеті прочитав, що так буде безпечніше. Тому що оригінали можуть вкрасти, а копії в комп’ютері теж зберігати не безпечно, тому що комп’ютер може зламатися.
Логіка в цьому є, тільки договорів у нас дуже багато. Ми кілька разів приходили до завгоспу за новим папером. Він потім на нас нажалівся начальству. Тож незабаром ми перестали робити копії. Але начальник не сумував. Він вигадав нову розвагу. Тепер потрібно перед початком робочого дня всім разом займатись зарядкою. Але після того, як ми дружно пострибали в офісі, стає дуже душно. Відчиняємо вікна, багато хто захворів і пішов на лікарняний. А деякі терплять і продовжують сидіти спітнілі та липкі весь робочий день. Адже душа в офісі немає.
Проте є багато новеньких. І наш начальник вирішив, що варто їх чомусь навчити. Сам він у нашій професії погано розуміється. Начитався теорії, але практичних знань нуль. Після навчання новеньких, вони роблять неправильно. Тому нам доводиться їх переучувати. Багато хто плутається, забуває, де було правильно, а де неправильно. Ми вже мріємо, щоб наш начальник швидше вирушив у відпустку на місяць, а йкраще на два.