Все життя я був свідком поганого звернення батька до матері. Він часто пив, а коли пив, ставав некерованим, постійно влаштовував сkандали. Ще будучи 11-річним хлопцем, я пообіцяв собі, що виросту і врятую мат ір від цього тирана. Я думав, що мама не йде від нього, бо їй просто нікуди. Відносини з батьками у неї були натягнутими. Щоб виконати свою обіцянку, я старанно навчався та зміг вступити на факультет економіки.
Вже з другого курсу я працював, щоби зібрати гроші на квартиру, а потім і після університету відкладав. На останньому курсі у мене дівчина була, але я не зрадив своєї мрії – насамперед купив мамі квартиру, коли ми жили на орендованій. Квартиру я одразу на маму оформив, моя наречена була цим незадоволена. -Нічого, я і на квартиру для нас зароблю, не хвилюйся, головне, що мама в безпеці тепер, – заспокоював я Іру.
І ось минуло півроку, поїхав, щоб маму відвідати і просто вражений тим, що вона зробила. Вона жила там із батьком! Вона почала відразу виправдовуватися: -Ну він свою квартиру продав, щоб з боргами розплатитися, я не могла залишити його на вулиці! Я тоді злий пішов і вирішив для себе, що мамі більше нізащо не допомагатиму. Не розумію її логіки: невже їй подобається життя з алкоголіком?