З недавніх пір у нашому дворі з’явилася буйна матуся. Навіть мені, у якої син уже школяр і цілком самостійна людина, боязко стало відпускати гуляти його на подвір’ї одного… Наш двір знаходиться у “коробці” з чотирьох будинків. Захищений від доріг сталевими стовпами, вкопаними в землю. Тобто жодна машина туди не заїде. Там обладнані дитячий та спортивний майданчики. Дитячий майданчик теж, умовно розділений на три частини: для найменших, з пісочницею та маленькою гіркою; для дітей старшого віку, з гіркою побільше і гойдалками; і для підлітків, з турниками, паралельними брусами та горизонтальними сходами. Мами, що приходять на майданчик з малюками, стежать, щоб їхні діти не плуталися під ногами у старших хлопців.
Ну, якщо не побачила, і сталося “ДТ П”, то істерики не закочують. Розуміють, самі винні, не побачили. Так було донедавна, поки в нашому дворі не оселилася неадекватна матуся зі своїм чадом. Її синові немає й трьох років. Мати не робить жодної спроби втримати сина на “ясельному” майданчику. Той плутається під ногами у старших, і через це відбуваються різні конфлікти. Якось, за розповіддю мого сина, цей малюк крутився у них під ногами, ніхто його не торкався, він сам упав на попу і заревів. Тут же підскочила матуся і накинулася на найближчого хлопчика .
Інші матусі, які стали свідками самосуду, заступилися за хлопчика. Захистили від розправи з боку шаленої матусі. Іншого разу ця ненормальна відштовхнула дівчинку, що пробігала поруч із її чадом. А ще був випадок, коли ця стерва, стягла хлопчика з гойдалки, бо її син хотів покататися на них… Коротше, НП на дитячому майданчику почали відбуватися часто. На наші скарги дільничний сказав: – Травми в когось є? Ні? Тоді не бачу приводу втручатися. Нерви у всіх межі. Не дай Боже, ця дура когось покалічить! Дільничний не встигне втрутитися.