Вам вирішувати, реально це чи ні. Двадцять років тому мій учитель розповів мені цю історію, якою я зараз поділюся з вами. Якось молодий чоловік, перспективний, але без гроша в кишені, одружився з дівчиною. Вони не мали квартири. Після весілля вони звернулися за допомогою до матері нареченої, бо хотіли жити з нею в одній квартирі. Молодята подорослішали, зуміли відкрити свою справу та почали заробляти гроші. І все в їхньому господарстві йшло без проблем. Потім добрі часи змінилися поганими, компанія зазнала краху, і сім’я залишилася без гроша в кишені. Зять, який довгий час жив у одному будинку зі своєю тещею, почав реагувати на неї напружено, бо всі були на нервах. Усі почали сваритися, стосунки почали руйнуватися.
І дочка, і її чоловік були скривджені на стару матір. Усі постійно зазнавали моральних випробувань, бо було дуже багато суперечок. Внучка була єдиним родичем, який залишався осторонь цих суперечок. Одночасно колись могутня сім’я розпалася на щоденні суперечки та крики. Якось дружині дочки спала на думку ідея. Він сказав, що настав час припинити сварки і почати жити без літньої жінки, помістивши її в будинок для людей п 0хилого віку. Жінка прийняла його пропозицію, бо не хотіла з ним сперечатися. І вона розсудила, що, можливо, перебування серед людей п 0хилого віку допоможе їй почуватися спокійніше і захоплююче.
Зять заручився згодою тещі, перш ніж розпочати пошуки будинку для людей п0 хилого віку. Вони знайшли будинок, зібрали всі необхідні документи та перевезли жінку туди. Дочка проводила матір на зустріч із директором після того, як вивела її з машини. Внучка веселилася і скакала по саду неподалік будинку престарілих, поки чекала мати і батька. Мати дівчинки оголосила, що вони часто бачитимуться з бабусею, коли всі нюанси будуть улагоджені. Дочка подивилася на матір, коли вони йшли до машини, і серйозно запитала: – Бабуся зараз переїжджає сюди. Мені потрібно знати адресу цього місця. – Навіщо тобі? Ну, вулиця Макарова. – Коли ти теж досягнеш старості, мамо, я знатиму, куди тебе поселити.