Через місяць після наро дження первістка Рита зрозуміла, що сама не впорається. Тоді було вирішено покликати маму Олексія на допомогу. Свекруха жила зі своєю старшою дочкою, іноді приїжджала до них у місто, завжди була з гостинцями. Зі свекрухою у Рити завжди були дуже добрі стосунки, свекруха прийняла її, як рідну дочку. Взагалі Марія Максимівна була дуже мудрою, врівноваженою, освіченою людиною.
Рита насамперед подумала про неї, коли знадобилася допомога. Коли її попросили приїхати, вона, не довго думаючи, зібрала свої речі і поїхала. Рита була дуже рада приїзду свекрухи. Марія допомагала їй порадами, сиділа з дитиною, іноді навіть вставала до неї вночі, за що дівчина була безмежно вдячна. Коли онукові виповнилося два роки, і він став відносно самостійним, жінка зазбиралася у свою квартиру.
Сім’я її не хотіла відпускати, але вона вважала, що її місію було виконано. Коли Марія Максимівна захворіла, її доглядала і дочка, і невістка. Вона стільки добра зробила для близьких, що всі хотіли відплатити їй. Ця історія без інтриг і якихось підступів, вона просто ілюструє, що кожен отримує ту долю в старості, на яку заслужив.