Свекруха псувала мені життя з першого дня. Вона відверто казала, що я – не пара її синові. Навіть коли наро дилися доньки, вона не зупинилася: казала, що дітей я нагуляла, адже вони зовсім не схожі на її сина. Спочатку ми жили з нею під одним дахом. У мене була своя квартира, але свекруха хотіла доглядати мене. -Здавай свою квартиру в оренду. Гроші вам точно не завадять. А потім підходила до свого сина і казала: -Не надумай робити ремонт у її квартирі. Вона роз лучиться, і вижене тебе надвір. Краще роби ремонт у мене вдома. Мама в тебе одна.
Ось тільки свою квартиру вона переписала на молодшу внучку – доньку своєї дочки. У результаті ми таки переїхали в мій будиноk. Зі свекрухою я намагалася не спілкуватися, в гості її ніколи не запрошувала. Коли нар одила сестра мого чоловіка, ми пішли зустрічати її з пологовоrо будинkу. Свекруха підняла келих, і в присутності всіх родичів сказала: -Нарешті я впевнена, що це моя онука. Півроку тому вона серйозно захворіла . Ліарі казали, що їй лишилося кілька місяців. Я не заперечувала, коли чоловік брав на її ліkування гроші із сімейного бюджету. Але коли зайшла ро змова про те, хто її доглядатиме, я здаватися не збиралася. Золовка казала: – Мій чоловік не хоче, щоб я переїжджала до мами.
Я їздити до неї щодня з маленькою дитиною – не варіант. Чоловіка свого я втратити не хочу. Варто зазначити, що свекруха свого часу подарувала зятю машину, переписала на них квартиру, купувала їм продукти мало не щодня. Чоловік, дізнавшись мою позицію, сказала: -Ну, Гаразд тобі! Вибач ти мою маму! Звільнишся з роботи, доньок переведемо до іншої школи. Проблема, чи що? Я не могла стримати сміх: -Ти, що з глузду з’їхав? Не проблема? Я завжди була для неї ніким, от і залишуся такою дружиною. Нехай твоя сестра її доглядає. Більше обговорювати цю тему не збираюся. -Тоді я подаю на роз лучення. Переїду до мами і доглядатиму за нею. А діти нехай без батька зростають. Якщо чесно, я вперше в житті була горда, що відстояла свою позицію. Нехай котиться, куди хоче. А дітям такий батько не потрібний.