У нас була дуже велика та дружна сім’я. Ми всі часто збиралися у дідуся та бабусі. У них був двоповерховий будинок, і нам, їхнім 3 дітям, 5 онукам та 3 правнукам, там завжди було місце. Наші друзі дуже дивувалися, як нам вдається зберегти ідеальні стосунки в сім’ї. Адже у всіх рано чи пізно починаються дрібні непорозуміння у сім’ї між різними поколіннями. Моя сім’я завжди була моєю гордістю. Я можу з упевненістю сказати, що мені було цікавіше проводити час із дідусем та бабусею, ніж з деякими своїми однолітками. Схоже, ми надто щасливими здавалися збоку, і хтось та наврочив…
Не стало моєї бабусі, і дідусь залишився сам у величезному будинку. Ми дуже хвилювалися за нього, адже він взагалі не звик жити сам. Тут нам на голову і впала сусідка, тітка Рита, яка якимось магічним чином зачепила мого старого і незабаром переїхала жити до нього. З одного боку, ми були раді, що дідові більше не доведеться жити самому, але з іншого, тітка Рита потихеньку заборонила дідові спілкуватися з нами. На свята дід дзвонив і перепрошував, мовляв, Рита хворіє, і нам доведеться відзначати свято без них, а так без причин нова пасія діда сама нам забороняла до них ходити.
Майте культуру дзвонити заздалегідь, та й що ви тут загалом втратили? – Скаржилася нам вона. Якось дід із Ритою поїхали на море. Я зателефонувала дідові, щоб попросити йому дещо привезти моєму синові, але телефон підняла Рита і сказала: – Якщо тобі щось потрібне, йди і купи сама в магазині, а на цей номер намагайся більше не дзвонити. Ми відпочивати приїхали, а не біля телефонів сидіти. Мені шкода діда. Ми не можемо заборонити йому спілкуватися з Ритою, але й не хочемо бачити таку жінку поруч із ним.