На початку цього року я втратив свою роботу. Щоб якось упоратися зі становищем, дружина вирішила вийти з декрету. Поки вона працювала, я сидів зі своїм сином і паралельно шукав нове місце. І коли мої пошуки мали успіх, ми відправили сина до бабусі на літо… Вже у вересні теща погодилася сидіти з онуком – але тільки за однієї умови: все це має бути вдома. Оскільки наш син дуже активний, то у неї серце не витримає, якщо хлопчик почне прикрашати її стіни. Так і робили: поверталися додому о 6-й вечора, відвозили тещу додому. Але й це ще не все: ми платили тещі значну суму грошей, на яку могли б найняти няню…
Якось ми помітили, що з нашого будинку почала пропадати їжа. Справа в тому, що дружина готувала на тиждень уперед, але всі ці запаси закінчувалися лише за кілька днів. Ми з дружиною чітко розуміли, що теща з онуком стільки просто не з’їдять. Коли ми спитали у тещі, в чому справа, вона спокійно зізналася, що, оскільки сидить з онуком, то не встигає готувати своєму чоловікові. Тому тесть приходить до нас снідати та обідати.
З одного боку, нам продуктів для рідних не шкода. Але чому теща не встигає готувати: приїжджає вона до нас о 10 ранку, о 6 вечора вона вже вдома. Плюс до всього, відвозимо ми її машиною, і тягатися автобусами їй не доводиться. Нещодавно я порахував усі витрати, які йдуть на тещу і на таку кількість їжі, і дійшов висновку, що найняти висококваліфіковану няню набагато вигідніше. Думаю, поговорити про все із дружиною. За її настроєм я здогадуюсь, що вона не в захваті він поведінки своєї мами…