Мама називала мене nотворою, і сама пропадала в салонах, а тоді тато просив мене переночувати у подруги, щоб приводити жінок додому.

Скільки пам’ятаю, моя мама завжди була з тих жінок, які боя лися свого віку і губилися, коли хтось питав про це. Мама частіше була в салонах краси, ніж зі мною в одній кімнаті. Тому, коли мої подружки розповідали, як вони секретничають зі своїми мамами, я дивувалася, адже зі своєю мамою я тільки віталася протягом дня, і то коли щастило. На тлі мами я їй завжди здавалася потворою. Виросла в такому середовищі, де рідна мати називала мене лопоухим, кістлявим пугалом, а потім дивувалася, звідки у мене комплекси у більш зрілому віці. Прагнення мами здаватися молодше свого віку призвело до того, що вона знайшла собі молодого kоханця (скажу по секрету, вони розлу чилися через півроку стосунків).

 

Advertisment

Перед відходом до свого новенького, мама запитала: — Ти, може, теж до нас переїдеш? Це «може» мене дуже насторожив, тому я чітко відповіла, що залишусь із батьком. Та й із батьком, якщо чесно, у мене стосунки не складалися. Спочатку все було добре, потім батько сказав, що чоловік без жінки не може і почав часто просити переночувати в однокласниць. Я була вже старшокласницею, розуміла, що до чого. До 45-річчя я готувалася ґрунтовно. За 5 місяців почала накопичувати кишенькові гроші. Коли цей день настав, я відпросилася від останнього уроку, купила йому великий торт, кульки та побігла додому. Батько відчинив мені двері в туго натягнутому халаті, подякував за торт і знову послав мене до однокласниць.

 

На щастя, перед випускним я почала зустрічатися з Пашею. Потім я зачекала його з армії, часто писала йому листи. Коли він повернувся, я зустріла його на вокзалі, де він і зробив мені пропозицію кільцем з патрона. Зараз ми виховуємо 2 чудових хлопчиків. Раніше я час від часу дзвонила батькам — дізнатися, чи вони живі, але потім я уклала з собою парі: не дзвоню їм рік: якщо вони подзвонять мені — продовжую спілкування, ні — відповідь така ж. Після цього батько тільки-но з’явився n’яним перед моїм під’їздом, просив грошей. Я йому дала гроші, але після цього ми більше не спілкувалися. Я ні про що не жалкую, і, беручи приклад від батьків, якою не треба бути, намагаюся стати своїм дітям найкращим другом, а не поганим прикладом.

Advertisements
Advertisements