Нормальні працівники, перед тим як піти у відпустку, намагаються доробити всі справи, щоб не залишати за собою хвостів. Але це нормальні. Алла до них не відноситься. Вона, навпаки, усі свої термінові справи перед відпусткою відкладає в довгий ящик. А коли вона вже у відпустці, то ці справи вже стають терміновими. І комусь з нас доводиться паралельно зі своїми справами доробляти за неї роботу. Рік тому “щастя” доробляти роботу за Аллою випало мені. Своєї роботи вище даху, а тут Алла пішла у відпустку, і мені скинули її недоробки.
Причому три з них з розряду “термінових”, які потрібно було зробити ще вчора”. Звичайно, якщо я не зможу впоратися із завданням, то Аллі влетить. Але і мене не обійдуть увагою”. А тут ще ця дурепа телефон вимкнула. Ні подзвонити, ні уточнити інформацію. Два тижні її відпустки я працювала по дванадцять годин в день. І на вихідних теж. Коли вона повернулася з відпустки, я їй все висловила. Місцями на межі цензури. Вона зобразила невинне личко, мовляв, не знаю ні про які борги.
Але потім, інші дівчата з нашого відділу, які раніше обробляли за неї роботу, розповіли мені, що така поведінка – це нормальна для неї, для Алли, практика. Кожен рік вона таким чином підставляє колег. В цьому році вже Алла буде замінювати мене під час моєї відпустки. І я вже постараюся залишити їй самі заплутані справи, щоб вона дневала і ночувала на роботі, поки я буду в морі хлюпатися. І телефон я вимкну. Нехай сама викручується. Мій приклад збираються наслідувати і інші колеги. Справа в тому, що ми заздалегідь знаємо, хто буде замінювати нас під час відпустки. І та з працівниць, яку буде замінювати ця хитрюга, вже постарається залишити їй у спадок найскладніше із своїх справ.