Я вже багато років працюю офіціантом. Всякого побачив. Бачив і нажершихся до втрати пульсу клієнтів, яких доводилося витягувати з салату, приводити до тями, брати плату і відправляти додому… Бачив і бійки всі проти всіх, коли діставалося всім, у тому числі й нам… Були і тихо линяючі клієнти, за яких потім доводилося розплачуватись нам… Були й такі, що своїми примхами діставали всіх, від офіціантів до шеф-кухаря. А тепер нова напасть – дівчата, які забирають наші чайові. Наші прибутки дуже залежать від чайових. Вони становлять більшу частину наших надходжень.
Їх і так не багато хто залишає, а тут ще й ці бестії. Причому таких хитрих дедалі більше. У них напевно якесь співтовариство в мережі, де вони обмінюються досвідом, як обдурити кавалера і залишити офіціанта з носом, тобто без чайових. Уявіть собі, прийшла пара, сіла за твій столик, зробила замовлення, ти намагаєшся, стежиш, щоб відвідувачі не відчували себе занедбаними. Потім молодик розплачується, і ще трохи посидівши, пара збирається йти. Бігти і одразу забирати гроші нам не дозволяється. Корпоративна етика. Ось тут ці видри і залазять своїми спритними пальчиками в нашу кишеню. Вони під різними придуманими приводами виправджують своїх кавалерів геть із зали, самі затримуються і забирають залишені чоловіком чайові.
Ми, офіціанти, одразу помічаємо таких. А один умілець навіть зробив свій сайт, на якому виставляються їхні фотки, зроблені офіціантами нишком. Таких хижачок на його сайті набралося вже сорок чоловік. Ми завжди, перед заступом на зміну, вивчаємо їх. І варто лише такій відвідувачці сісти за наш стіл, як вони з залицяльником одержують повний ігнор. Їх навмисне, я навіть сказав би, показово повільно обслуговують, затягують (у часі) усе, що можна затягнути. Коротше роблять все, щоб дати зрозуміти – ви тут небажані гості. А що вони нам можуть зробити? Чи не залишити чайових?