Ми з Сергієм уже десять років одружені. Познайомилися на останніх курсах університету, покохали одне одного та одружилися. У нас є донечка, якій сім років. Ми є стандартною, зразковою родиною. Як відомо, часто стосунки в період шлюбу остигають. Ось і я помічала, що мій чоловік уже не дивиться на мене з таким захопленням як раніше, взагалі перестав помічати.
І всі мої спроби привернути увагу з тріском провалювалися. Я і білизну нову купувала і нові сукні, реакції нуль. Він просто приходить із роботи, вечеряє і йде спати. Сімейні прогулянки теж пішли в минуле, що не може мене не засмучувати. Тут я вигадала план, як внести іскру у стосунки. Я вирішила змусити Сергія приревнувати, почала одягатися яскраво, виходити гуляти з подругами. Коли і після цього не було, довелося взятися за важку арт илерію. Я попросила, щоб мене пару днів після роботи зустрічав та підвозив двоюрідний брат моєї близької подруги.
І ось у черговий раз я заходжу додому і бачу в передпокої своєї речі. -Що це означає? – здивувалася я. -Ми ро злучаємося, Світлана.- спокійно відповідає чоловік. -В сенсі? Чому? -Ти мене зрадила. Я намагалася пороз умітися, але чоловік мені не вірить. Я і плакала, і благала вислухати мене, все одно стоїть на своєму. Живу поки що у батьків і не знаю, що робити.