Минулого тижня чоловік повернувся з-за кордону. Віктор уже п’ять років їздить на заробітки до Чехії. А що робити, коли у нас росте троє дітей. Разом ми вже 15 років. Рішення їхати за кордон ми приймали разом, іншого виходу поліпшити наше матеріальне становище ми не бачили. Чоловік надсилав гроші, я звільнилася з роботи, доглядала за дітьми і будувала наш будинок. Коли батьки чоловіка подарували нам ділянку під будівництво, ми змогли тільки витягнути коробку. І лише заробітчанські гроші чоловіка дозволили нам довести справу до кінця. Ми вирішили зібратися на Покрови. Хороший релігійне свято — покликали священика, виконали обряд освячення, а потім зібралися родиною дружно відсвяткувати.
У розпал свята я помітила, що чоловік весь час тримає телефон в руках і щось комусь пише. Я запитала, що з ним, а він відповів, що хлопці з роботи пишуть, що треба повертатися назад, бо повинні закінчити раніше терміну якийсь важливий об’єкт. Трохи засмутилася, тому що чоловік говорив, що залишиться з нами на місяць, та й діти дуже скучили по татові. Але що робити, гроші нам потрібні, тому що ще меблі в деякі кімнати треба купити, та й огорожу доробити. І я б повірила в цю казочку чоловіка, якби на наступний день мені на телефон не прийшло повідомлення. Незнайома жінка мені писала, що у неї з моїм чоловіком роман і що вона чекає дитину.
Я ледь телефон не випустила з рук. Віктору скоро 40 років, у нас троє дітей, яка ще дитина? Хотілося думати, що зі мною хтось погано пожартував, але спокій з моєї душі геть пропав. Колись, в молодості, я помічала за чоловіком невеликі «грішки», на які я намагалася не звертати уваги. Але там і не було нічого серйозного, наскільки я знаю — просто флірт. Я завжди була впевнена, що він відноситься до того типу чоловіків, який сім’ю ставить понад усе.
Як тільки я починала показувати, що щось підозрюю, цей зв’язок тут же припинялася. Але це було давно, я думала, що діти змінили мого чоловіка. Прочитавши ще раз повідомлення, я відчула, як всередині все стислося і похололо. Вперше мені стало страшно за наше майбутнє, вперше я зрозуміла, що наша сім’я може зруйнуватися. З тих пір я почала спостерігати за поведінкою чоловіка пильніше. Особливих змін не бачу, але і заспокоєння мені це не приносить. Я постійно думаю про те, що в один вечір він прийде і скаже мені ті самі слова, яких я боюся зараз більше всього на світі. Мені навіть починає здаватися, що чоловік став до мене більш уважний.