У мене є подруга Надя, ми знайомі із самого дитинства. Вона трохи ненормальна, має серйозні діагнози, але батьки зробили все, щоб пройти ліkування, і щоб Надя жила більш-менш нормальним життям. Поки Надя проходить тера пію, у неї все відносно нормально. Але в школі вона не могла вчитися краще за трійки, просто не було здібностей запам’ятовувати, а то й розуміти інформацію. Я допомагала їй як могла. Вчителі радили Наді після 9-го класу піти до коледжу та здобути робітничу професію, щоб хоч якось у майбутньому себе забезпечувати. Але Надя вирішила, що вона здолає вищу освіту.
Якось закінчила школу, але вступити до університету не змогла. Не вистачило чимало балів для бюджету. Платно вона б вчитися не змогла, бо всі гроші батьків йшли на постійне ліkування доньки. Тоді Надя влаштувалась продавщицею в магазин, так і залишилася там працювати. Через деякий час вона зустріла доброго та гарного хлопця. Єдиний його мінус-він теж інв алід. І так вони одружилися, виявилося, що Надя ваrітна. Першу ваrітність Надя відвідувала всіх ліkарів, постійно робила УЗД. Ліkарі говорили, що з плодом усе гаразд. Тільки от народила Надя дуже хвору дитину. У нього було щось із м’язами, одним словом ходити сам він не зможе. Я допомагала подрузі чим могла, все ж таки величезні витрати йшли на різні аналізи та ліkи дитині.
І ось через 4 роки Надя заявляє, що знову ваrітна. На цей раз вона вирішила не ходити на УЗД. Надя була переконана, що ці УЗД нічого не показують. Ось ліkарі обіцяли, що дитина здорова народиться, у результаті – вона інв алід. Так що вдруге вона не покладатиметься на них. Я намагалася напоумити Надю, але вона в ніяку. Друга дитина народилася розумово відсталою. Надя пролежала з ним у пологовому будинку півроку після пологів, взагалі думали, що дитина не виживе. Його якось виходили, на ноги поставили. Минуло ще два роки, і тут я знову дізнаюся, що Надя ваrітна. Вона впевнена, що цього разу народиться здорова дитина. Я не можу зрозуміти, що в голові у цієї жінки. Вона чудово розуміє, що сама не здорова, чоловік теж. Навіщо вона стільки народжує, тим паче усі діти з тяжкими діагнозами. Її діти не зможуть жити самостійно, хто за ними доглядатиме, коли її та чоловіка не стане? Про це Надя зовсім не думає. І мені дуже прикро за цих дітей. Природно, і цього разу на УЗД та до ліkарів Надя ходити теж не збирається.