Щоб відірватися від податкової, моя мама вирішила інсценувати свій пох орон. Так, розумію, це звучить жа хливо, але самі подумайте: жінка одна, грошей нема, дві дочки тільки, і ті студентки… Ми з сестрою жили на мою зарплату, ось мама і пішла на такі, радикальні, але все ж таки, робочі заходи, щоб відв’язатися від них. Про це мама розповіла насамперед мені, і сказала, щоб я тримала це в найсуворішому секреті, все ж таки справи це незаконні.
Все йшло за планом, усі папери було оформлено. Всі сусіди були дуже засмучені новиною, адже моя мама була досить відомою в селі, а все через мого батька. Ще до мого народження, мій батько, який, за словами мами, був дуже успішною людиною, розлучився з мамою з невідомої причини. Мама виявилася з двома маленькими дівчатками на вулиці, але завдяки старанній роботі вона змогла знайти для нас житло та створити гарні умови для життя. Все вже було готове, моя мама переїхала жити в місто з нами, і в селі всі думали, що її немає.
У свій останній день перебування у селі, я відвідала “моrилу” мами для більшого ефекту. Поруч із моrилою я побачив дорослого чоловіка, який поклав троянду на моrилу та заплакав. Підійшовши ближче, я дізналася у чоловікові батька, якого я бачила лише на фотографіях. Я не наважилася підійти до нього, ось тільки я була страшенно здивована, адже через стільки років, він ось так плаче по людині, яку ще кілька років тому виставив з дітьми з дому. Для мене це було незрозуміло.